льох

ЛЬОХ, у, ч.

1. Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів).

Ключниця.. винесла з льоху два кошики яблук і всіх частувала (Коцюб., II, 1955, 82);

В сінях з льоху Антон вигрібав рештки картоплі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 7);

У більшості районів льох обладнують на ділянці самостійно, рідше — під будинком (Жилий буд. колгоспника, 1956, 16);

*У порівн. Тихо та важко стало в хаті, як в льоху… (Мирний, І, 1949, 292);

Ніч була темна, як льох (Гончар, Новели, 1954, 71);

// Таке приміщення, що використовується для переховування або ув’язнення кого-небудь.

Аж кишить Невольника у Сіракузах В льохах і тюрмах (Шевч., II, 1963, 285);

— Розказують, що покійний пан дітей не любив. Люди ховалися з дітьми по льохах та по погребах (Мирний, IV, 1955, 25);

У льох знов пхнули [Давида] — аж упав і посунувся головою вниз по сходах (Головко, II, 1957, 166);

// Приміщення в землі, обладнане для зберігання вина або боєприпасів, пороху тощо.

В замку Єремії готовили бенкет.. З княжеських льохів викочували бочки з рейнським і барила з усякими напитками (Стор., І, 1957, 370);

— Думають [польські улани] тільки про мед у своїх льохах (Довж., І, 1958, 259);

Б’ють німецькі самоходи. Мовби працюють самі, ..автоматично заряджаючись з невичерпних льохів (Гончар, III, 1959, 365);

// іст. Підземні сховища чого-небудь.

Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають (Шевч., І, 1963, 306);

Надіялися [Довбущуки], перешукуючи щоночі підземний льох, відкрити Довбушеві скарби (Фр., VIII, 1952, 293);

— Розшукали [гайдамаки] льохи із скарбами, забрали скарби, усій бідноті роздали (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 15).

2. заст. Напівпідвальне приміщення, в якому торгували спиртними напоями та пили їх.

Льохи, шинки з шинкарками, З винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками (Шевч., II, 1963, 53);

В заплутаних кривих завулках, як неписьменних карлючках, ховалися в льохах таємні притулки для пияк (Сміл., Зустрічі, 1936, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льох — льох іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. льох — Погріб, д. келер; (на скарб) підземелля; (тюрма) яма; (підвал) пивниця. Словник синонімів Караванського
  3. льох — див. погріб Словник синонімів Вусика
  4. льох — [л'ох] -ху, м. (ў) л'ос'і/л'оуху, мн. -хи, л'ох'іў два л'охие Орфоепічний словник української мови
  5. льох — -у, ч. 1》 Спеціально обладнана яма зі східцями для зберігання продуктів (перев. овочів і фруктів). || Таке приміщення, що використовується для переховування або ув'язнення кого-небудь. || Приміщення в землі, обладнане для зберігання вина, пороху тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. льох — ЛЬОХ, у, ч. 1. Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів). Вона [Олена] була з мискою в руках, бігла, мабуть, до льоху (В. Словник української мови у 20 томах
  7. льох — ЛЬОХ (спеціально обладнане приміщення в землі для зберігання запасів продуктів, перев. овочів і фруктів), ПО́ГРІБ, ПОГРЕ́БИ́ЦЯ, ПИВНИ́ЦЯ діал. (перев. для зберігання напоїв); ГЛИ́БКА діал.; ЛЬОДО́ВНИК, ЛЬОДО́ВНЯ (приміщення з льодом). Словник синонімів української мови
  8. льох — Льох, льо́ху, в льоху́; льохи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. льох — (укр.) Те саме, що і погріб. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. льох — Льох, -ху м. 1) Погребъ, подвалъ. Стор. МПр. 72. Льох був серед двору. Грин. II. 155. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Котл. Н. П. 356. Піди до льоху, до корови, та швидче! Шевч. 132. 2) Яма, пещера; подземелье. Словник української мови Грінченка