льох

ЛЬОХ (спеціально обладнане приміщення в землі для зберігання запасів продуктів, перев. овочів і фруктів), ПО́ГРІБ, ПОГРЕ́БИ́ЦЯ, ПИВНИ́ЦЯ діал. (перев. для зберігання напоїв); ГЛИ́БКА діал.; ЛЬОДО́ВНИК, ЛЬОДО́ВНЯ (приміщення з льодом). З льоху вийшла розчервоніла Юманчиха з відром картоплі й мискою капусти (А. Шиян); З погребів пахло духмяним міцним розсолом (Є. Гуцало); Тут же в сінях була одчинена ляда в погребицю (Олена Пчілка); Йому було два роки, як батька, матір.. убили під час погрому. А його не вбили, бо мати кинула в пивницю (Мирослав Ірчан); — Аксинья! Постав нам швиденько самовар, — гукнув він служниці. — Та з льодовні тягни все, що нам прислали з батьківщини. І яєчню спряжи на трьох (З. Тулуб). — Пор. підва́л.

ПІДВА́Л (приміщення під першим поверхом будинку, часто призначене для зберігання продуктів, товарів і т. ін.), ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ рідше, ПІДПІ́ЛЛЯ рідше, ЗАПІ́ЛЛЯ рідше, ПИВНИ́ЦЯ діал.; СУТЕРЕ́НИ (СУТЕРИ́НИ) діал. (перев. використовуваний як житло); ПІВПІДВА́Л (неглибокий). Брудніпідвали обдають нас випарами кухонь, пекарень, пралень (П. Колесник); Слід зібрати необхідне для душової манаття і тріумфально з'їхати ліфтом у гуртожитське підземелля (Ю. Андрухович); Рекомендується провітрювати всі приміщення, особливо ті, в яких повітря застоюється (підпілля, горище) (з газети); Він бачить, як білява чешка вікно поспішно закриває.., як робітник в пітьмі запілля з землі викопує рушницю (С. Голованівський); Батько навіть допомагав синові обладнати пивницю... під хатою для потреб конспірації (Д. Бедзик); Лунали голоси з низин і з верховин, Шепталися про щось палаци й сутерени (М. Рильський); Попередила (жінка), що східцями треба спускатися трохи вниз, у півпідвал (М. Олійник). — Пор. льох.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льох — льох іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. льох — Погріб, д. келер; (на скарб) підземелля; (тюрма) яма; (підвал) пивниця. Словник синонімів Караванського
  3. льох — див. погріб Словник синонімів Вусика
  4. льох — [л'ох] -ху, м. (ў) л'ос'і/л'оуху, мн. -хи, л'ох'іў два л'охие Орфоепічний словник української мови
  5. льох — -у, ч. 1》 Спеціально обладнана яма зі східцями для зберігання продуктів (перев. овочів і фруктів). || Таке приміщення, що використовується для переховування або ув'язнення кого-небудь. || Приміщення в землі, обладнане для зберігання вина, пороху тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. льох — ЛЬОХ, у, ч. 1. Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів). Вона [Олена] була з мискою в руках, бігла, мабуть, до льоху (В. Словник української мови у 20 томах
  7. льох — Льох, льо́ху, в льоху́; льохи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. льох — ЛЬОХ, у, ч. 1. Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів). Ключниця.. винесла з льоху два кошики яблук і всіх частувала (Коцюб., II, 1955, 82); В сінях з льоху Антон вигрібав рештки картоплі (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
  9. льох — (укр.) Те саме, що і погріб. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. льох — Льох, -ху м. 1) Погребъ, подвалъ. Стор. МПр. 72. Льох був серед двору. Грин. II. 155. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Котл. Н. П. 356. Піди до льоху, до корови, та швидче! Шевч. 132. 2) Яма, пещера; подземелье. Словник української мови Грінченка