льох
ЛЬОХ, у, ч.
1. Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів).
Вона [Олена] була з мискою в руках, бігла, мабуть, до льоху (В. Винниченко);
Чудопал виніс його [дубового кадібця] з льоху, вирішив покайфувати на свіжому повітрі (В. Шкляр);
Було вже пізно займатися впольованою здобиччю, і я заніс її в льох (Ю. Винничук);
Кімната його [Чагара], як і моя, була в підвалі. Із стін завжди несло льохом, а із стелі ніколи не сходила вогка руда пляма (М. Хвильовий);
* У порівн. Тихо та важко стало в хаті, як в льоху... (Панас Мирний);
Ніч була темна, як льох (О. Гончар);
Вже й так життя, як льох без душника (Л. Костенко);
// Таке приміщення, що використовується для переховування або ув'язнення кого-небудь.
Аж кишить Невольника у Сіракузах В льохах і тюрмах (Т. Шевченко);
– Розказують, що покійний пан дітей не любив. Люди ховалися з дітьми по льохах та по погребах (Панас Мирний);
– А ми? Як же ми? Сидіти в льохах?! Ховатись?! (М. Івченко);
Тільки один раз пошкодує [Галя] за свою красу, коли доведеться їй ховатися в льохах власного будинку, щоб не забрали її в Німеччину (Валерій Шевчук);
// Приміщення в землі, обладнане для зберігання вина або боєприпасів, пороху тощо.
В замку Єремії готовили бенкет .. З княжеських льохів викочували бочки з рейнським і барила з усякими напитками (О. Стороженко);
Ще вранці я відіслав свого слугу до лісника, щоб він відвіз туди дюжину пляшок найкращого вина, яке я зміг знайти в льохах Кастель-Бланко (О. Авраменко, В. Авраменко);
Для Москви гетьманська столиця була більмом на оці, пороховим льохом, звідки на всю Україну розбурхувалося полум'я боротьби за волю (В. Чемерис);
В льохах [палацу] повнісінько коштовних вин (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
* Образно. Відчуття того, що держава-утискувачка й народ-завойовник панують над власною нацією не завдяки якійсь культурній вищості, а лише коштом грубої військової сили, .. перетворюють подібну націю на пороховий льох із сухим порохом (з наук. літ.);
// іст. Підземні сховища чого-небудь.
Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають (Т. Шевченко);
Надіялися [Довбущуки], перешукуючи щоночі підземний льох, відкрити Довбушеві скарби (І. Франко);
Зараз відскочила пружина, відчинились малі дверцята – і показався другий льох, де містилась Богданова скарбниця (А. Чайковський);
* Образно. Вони [російські критики] не тямили, що Шевченкова муза прорвала той підземний льох, де під семи замками і під семи печатьми лежав закутий в кайдани дух волі і демократичний ідеал українського народу (О. Кониський).
2. заст. Напівпідвальне приміщення, у якому торгували спиртними напоями та пили їх.
Льохи, шинки з шинкарками, З винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками (Т. Шевченко);
В заплутаних кривих завулках, як неписьменних карлючках, ховалися в льохах таємні притулки для пияк (Л. Смілянський).
Значення в інших словниках
- льох — льох іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- льох — Погріб, д. келер; (на скарб) підземелля; (тюрма) яма; (підвал) пивниця. Словник синонімів Караванського
- льох — див. погріб Словник синонімів Вусика
- льох — [л'ох] -ху, м. (ў) л'ос'і/л'оуху, мн. -хи, л'ох'іў два л'охие Орфоепічний словник української мови
- льох — -у, ч. 1》 Спеціально обладнана яма зі східцями для зберігання продуктів (перев. овочів і фруктів). || Таке приміщення, що використовується для переховування або ув'язнення кого-небудь. || Приміщення в землі, обладнане для зберігання вина, пороху тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- льох — ЛЬОХ (спеціально обладнане приміщення в землі для зберігання запасів продуктів, перев. овочів і фруктів), ПО́ГРІБ, ПОГРЕ́БИ́ЦЯ, ПИВНИ́ЦЯ діал. (перев. для зберігання напоїв); ГЛИ́БКА діал.; ЛЬОДО́ВНИК, ЛЬОДО́ВНЯ (приміщення з льодом). Словник синонімів української мови
- льох — Льох, льо́ху, в льоху́; льохи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- льох — ЛЬОХ, у, ч. 1. Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів). Ключниця.. винесла з льоху два кошики яблук і всіх частувала (Коцюб., II, 1955, 82); В сінях з льоху Антон вигрібав рештки картоплі (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
- льох — (укр.) Те саме, що і погріб. Архітектура і монументальне мистецтво
- льох — Льох, -ху м. 1) Погребъ, подвалъ. Стор. МПр. 72. Льох був серед двору. Грин. II. 155. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Котл. Н. П. 356. Піди до льоху, до корови, та швидче! Шевч. 132. 2) Яма, пещера; подземелье. Словник української мови Грінченка