льотчиця
ЛЬО́ТЧИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до льо́тчик.
Хоч Архипенко й казав, що Ніна – льотчиця досвідчена, але було мені якось не по собі від думки, що ведучий – дівчина (В. Малик);
Ніна Макаренко (Макароніна) писала, що мріє стати льотчицею, як знаменита Марина Попович (В. Нестайко);
– А що треба, щоби стати льотчицями? – запитала я (І. Роздобудько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- льотчиця — льо́тчиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- льотчиця — -і. Жін. до льотчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- льотчиця — ЛЬО́ТЧИЦЯ, і, ж. Жін. до льо́тчик. Великих успіхів досягли радянські льотчиці в польотах на швидкість (Фіз. вихов.., 1954, 9). Словник української мови в 11 томах