мазка

Значення в інших словниках

1. мазка — ма́зка іменник жіночого роду кров рідко мазка́ іменник жіночого роду штукатурка Орфографічний словник української мови
2. мазка — I м`азка-и, ж., діал. Металева сітка для захисту від бджіл. II мазк`а-и, ж., розм. Кров, що витекла з рани. Спустити мазку кому — побити когось до крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мазка — МА́ЗКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що штукату́рка. Поломлені карнизи, побиті вікна, пошпугована мазка, облуплені стовпи – все виглядало непривітним та страшним (Панас Мирний). МАЗКА́, и́, ж., розм. Кров, сукровиця, що витекли з рани. Словник української мови у 20 томах
4. мазка — КРОВ (червона рідина, яка, циркулюючи, забезпечує живлення клітин та обмін речовин живого організму), КРОВИ́ЦЯ поет., КРИВА́ВИЦЯ фольк., КЕРВА́ВИЦЯ (КИРВА́ВИЦЯ) діал., КРІВ діал., КРІ́ВЛЯ діал., РУДА́ заст., КРОВИ́НА поет.; Ю́ШКА розм., МАЗКА́ розм. Словник синонімів української мови
5. мазка — МА́ЗКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що штукату́рка. Поломлені карнизи, побиті вікна, пошпугована мазка, облуплені стовпи — все виглядало непривітним та страшним (Мирний, III, 1954, 305). МАЗКА́, и́, ж., розм. Кров, що витекла з рани. Словник української мови в 11 томах
6. мазка — Мазка, -ки ж. Металлическая сѣтка для защиты отъ пчелъ. Лохвиц. и Гадяц. у. --------------- Мазка, -ки ж. Кровь. Черномор. Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів? Котл. Ен. II. 15. Вишептати від чорної мазки. Мнж. 152. Словник української мови Грінченка