Значення в інших словниках

  1. мазунець — мазуне́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мазунець — -нця, ч. Зменш.-пестл. до мазун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мазунець — МАЗУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до мазу́н. Мала мама одинця, Одинця-мазунця (Г. Бойко); Гетьманша Анастасія Марківна виклопотала двоє сіл в гетьмана своєму мазунцеві Якову (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. мазунець — МАЗУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до мазу́н. Мала мама одинця, Одинця-мазунця (Бойко, Ростіть.., 1959, 76). Словник української мови в 11 томах
  5. мазунець — Мазун, -на м. Баловень, любимець. Чи батьків синок, чи материн мазун? Ном. № 9310. ум. мазуне́ць, мазунчик. Він у мене один син — мазунець. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка