дитина

Бабинець (дитя, народжене від жінки в старому віці), безштанько, бігунець (вже бігає), бігунчик (т.с.), біднятко (дит. бідних батьків), близнюк, близня, близнятко, босоніжко, брикун, брикунець, брикунчик, відмінча (за нар. повір'ям чортеня, яким підмінено дитину), внуча, внучатко, двійня, двійнятко, дитинка, дитинонька, дитиночка, дитинча, дитинчатко, дитиня, дитинятко, дитиняточко, дитя, дитятко, дитяточко, дитятухно, дітвак, дітлак, дітлах, дітлашок, дітонька, дітонько, дошкільня, дошкільнятко, єдинчик, заморух (худе, хворобливе дитя), зведенюк, зведеня, зведенятко, зело, знісок (остання дитина в матері), лялечка, ляля, лялька, любчик, люлятко, мале, маленя, маленятко, маленьке, малишко, малишок, малоліток, малюк, малюта, маля, малявка, малятко, маляточко, манушечка, мізинок (найменша дитина в сім'ї), мізинча, мізинчик, младенець (церк.), наймитча, наймитчук, нарордженець, небожа, небожатко, недоліток, немовля, немовлятко, немовляточко, новонароджене, падчереня, первеня, первенятко, перволіток, первонароджений, первсрідець, пискля, писклятко, підмінок (підмінене дитя), підмінча, повзуня, повзунятко, потерча (дитина, що вмерла нехрещеною), потерчатко, приведеня (дитя, народжене від першого чоловіка й приведене в сім'ю другого), пригрудча, селіток (дитина, народжена цього року), селіточок, сиропташечка, сиротинка, сиротинонька, сиротиночка, сиротуля, сиротя, сиротятко, сиротяточко, сисуня, сисунятко, сопулько, сопусько, старча (бідне дитя), старченя, старченятко, трійнятко, чадо, чадонько, школярча, школярчатко

Про дитину-дівчинку: внуця, внученька, внучечка, дівега, дівча, дівчатко, дівченя, дівченятко, дівчинка, дівчисько, доня, донейка, донечка, доця, мала, малолітка, мізиночка (найменша в сім'ї), первіночка, первісточка, первіточка, піддівок (підліток), піддівча, піддівчатко, сосулечка, сосулька

Про дитину-хлопчика: внучечок, внучок, козачок, малий, малоліт, малюк, малючок, одиначок, одинчик, пацан, пацаня, пацанятко, пацанчик, пацанчатко, пахолик, пахолок, пахоля, пахолятко, первінчик, первісник, первісничок, первісток, первісточок, плаксивець, плаксивчик, плаксун, плаксунок, плаксунчик, повзун, повзунок, повзунчик, синаш, синеня, синенятко, синойко, синуля, синулька, синятко, сисун, сисунець, сисунчик, смоктун, смоктунець, смоктунчик, сосун, сосунець, сосунок, сосунчик, хлоня, хлопеня, хлопенятко, хлопеняточко, хлопійко, хлопко, хлопча, хлопчак, хлопчатко, хлопчачок, хлопченя, хлопчик, хлопчина, хлопчинка, хлопчисько, хлоп'я, хлоп'яга, хлоп'як, хлоп'ятко, хлоп'яточко

Пестливі про хлопчиків і дівчат: анголя, анголятко, анголяточко, бігунець, бігунчик, богданочка, богданчик, голубчик, горобеня, горобенятко, горобчик, дриндулечка, дриндя, дрібулечка, дрібушечка, живулечка, живушечка, зайчик, зайчик-побігайчик, зайчик-стрибайчик, зайчик-чеберяйчик, зозулька, зориночка, кокотень, кокотунчик, колобочок, котеня, котенятко, котичок, коточок, крихітка, крихітонька, крихіточка, крихотулечка, крихотулька, кровинка, кровиночка, ластів'я, ластів'ятко, ластовиня, ластовинятко, огірочок, пестунець, пестунчик, плигунець, плигушечка, пострибунчик, пуп'яночок, сонечко, сонценя, сонценятко, співунчик, співушечка, телесик, хорошуля, хорошунчик, цяця, цяцінка, чаєня, чаєнятко, чаєняточко, щебетунчик, щебетушечка, янголя, янголятко, янголяточко

Іронічні: безштанько, блазеня (балувана дитина), блазня, виніженочка (ж.), голопупик, голопуцько, голопуцьок, голуцван, голуцванок, голуцвинок, гопка, дикунча, жалдак, жовтобдзюб, жовтодзьобик, жовторотик, карапуз, карапузик, карапузчик, карапузятко, кашоїд, ковзун (дитя, що вже повзає), коношок, короткоштанько, кувіря, куцоштанько, мазунець, мазунчик, мамзій, мамій, молокосос, невтриніс, опецьок, пестій, пестун, пестунчик, пестя, пузанчик, пупсик, пухтя, пуцьвірінок, пуцьвірок, рачкун, рачкунець, рачкуня, рачкунятко, розмазень (розпещена дитина), сатаня, сатанятко, свистунець, свистунчик, смаркач, смаркачик, соплій, стрибунець, стрибунчик, чортеня, чортенятко, шкет, шмаркатий, шмаркля, шмаркач, шмарогуз, шпінгалет

Зневажливі: байстер, байстрюк, байстрюченя, байстрючище, байстрючок, байстря, бахарча, бахурня, бахурнятко, безбатченко (ч.), добудча (незаконно народжена дитина), здобудча, знайда, знайденя, знайдух, копеля, копил, копилець, копилча, копиляк, копильчук, нагулянець, нагулянка, підкидьок

Грубі, лайливі: викидень, вилупок, вилупча, виплодок, вишкварок, вишкребок, дристун, дрищик, задрипанець, задристанець, недоносок, щеня

Фразеологічні синоніми: дитина-самосійка; дитя в сповитку; дитя в сповиточку; жирова дитина (нагуляна); запазушне дитя (немовля); кістка від кості (рідна дитина); кров від крові; кров і плоть; мала дриндя; мала гопка; мамина доця; мамина донечка; мамине телятко; мамин лизун; мамин лизунець; мамин лизунчик; мамин мазунець; мамин мазунчик; мамин пестій; мамин синочок; набігана дитина; нагуляна дитина; первородна донька; первородний син; передчасна дитина; підбічна дитина (ще спить під боком у матері); позашлюбна дитина; пригрудна дитина; пригуляна дитина; прижита дитина; прижитна дитина; принесена у приполі дитина; пташа жовтороте; пташеня жовтороте; хлібна дочка (незаконно народжена)

Множина і двоїна: близнята, близнятка, дитинята, дитята, дитятка, двійняшки, двоєшки, дівчатка, дітва, дітваки, дітва, дітваки, дітвачки, дітвиська, дітворня, дітворнята, діти, дітиська, дітки, дітлахи, дітлашки, дітлашня, дітоньки, діточки, дрібнота, дробина (малі діти), жалдашки, жалдашня, кашатня (гурт дітей), кашкала (малі хлопчаки), кашкалда (т.с.), княжата (тільки множина), маленькі, малеча, малишва, малі, малолітки, малюки, малючки, малята, малятка, мальва, мальга, малька, мальки, мальочки, народець (в О. Гончара), пацанва, пацанята, писклята, піддерихвости, трійнята, трійняшки, троєшки, царята (тільки множина), чемерва (жарт.), четвірнята, хлопчаки, хлопчашня, хлопчики, шантрапа, шпана

Фразеологічні синоніми: пасльонові діти (селянські)

Примовки: Ще без штанів під стіл бігає. Ще мамине молоко на губах не обсохло. Ще в колодочки не вбилося. Ще тім'я не заросло. Ще під стіл пішки ходить. Ще через поріг перелазить. Ще за мамину спідницю держиться. Ще на припічку кашу їсть. Ще в ляльки бавиться. Ще смокче мамину цицю. Ще йому в хатки гратись. Ще горобців попід стріхами ганяє. Ще мак росте в голові. Ще мак цвіте в голові. Дитина, а татова сорочка по коліна

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дитина — (син або дочка для батьків) пестл. дитя, дитинча, (грудна) немовля, (більше) розм. маля, малюк. Словник синонімів Полюги
  2. дитина — дитина – маля – немовля У розмовному стилі використовуються синоніми дітлахи, дітлашня, діти. Однак варто розрізняти змістові відтінки слів дитина, маля, немовля. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. дитина — дити́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. дитина — Дітвак, чадо; (мала) мали, маленя, обр. опецьок, капшук, карапуз, дит. ляля; (до року) немовля, пискля, пискун, ф. голопуцьок; (моя) нащадок, плоть і кров; У ФР. Словник синонімів Караванського
  5. дитина — [диетина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. дитина — -и, ж. (мн. діти, -ей). 1》 Маленька дівчинка або маленький хлопчик. || перен. Про наївну, недосвідчену людину. 2》 Син або дочка незалежно від їх віку. 3》 чого, перен. Той або те, що успадкували характерні риси своєї епохи, свого середовища і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дитина — дити́на: ◊ пригу́ляти дити́ну → пригуляти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. дитина — Дай, Боже, дитину, най хоч відпочину. Молилась жінка, яка тяжко працювала без відпочинку, надіючись відпочити у злогах. Дитина доти рачкує, поки в ногах сили не чує. Життєвий досвід. Чоловік доти боїться всякого діла, поки не впевниться, що подужає його. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. дитина — син. кіндер, пацик. Словник жарґонної лексики української мови
  10. дитина — Людина від моменту народження до юнацького віку, організм якої інтенсивно росте. Універсальний словник-енциклопедія
  11. дитина — бі́сові (вра́жі, су́чі і т. ін.) ді́ти, лайл. Уживається як лайливий або добродушно-лайливий вислів на чиюcь адресу. Позад себе він чує приглушений регіт — з нього ж, бісові діти, насміхаються (М. Фразеологічний словник української мови
  12. дитина — ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т. Словник синонімів української мови
  13. дитина — Дити́на, -ни, -ні; ді́ти, -те́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. дитина — ДИТИ́НА, и, ж. (мн. ді́ти, е́й). 1. Маленька дівчинка або маленький хлопчик. Сільська дитина росла серед природи (Коцюб., III, 1955,26); Для дитини світ кінчається За сусіднім частоколом, — Ще Міцкевич це сказав (Рильський, І, 1956, 151); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  15. дитина — Дитина, -ни ж. 1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Ном. № 9189. Він мені за дитину рідну став. МВ. І. 22. Знайти дитину. Родить дитя. нарядити дитину. Родить дитя — преимущественно помимо брака. Словник української мови Грінченка