дитина

Дай, Боже, дитину, най хоч відпочину.

Молилась жінка, яка тяжко працювала без відпочинку, надіючись відпочити у злогах.

Дитина доти рачкує, поки в ногах сили не чує.

Життєвий досвід. Чоловік доти боїться всякого діла, поки не впевниться, що подужає його.

Дитина є якором для мами.

Мама саму дитину не лишить, не втече від неї.

Дитина мов порожна посудина, що в неї вляєш, те й жить.

Дитина є на все дуже вразлива і скоро присвоює собі добре чи зле.

Дитина плаче, що бита, та не каже защо.

Несправедливе нарікання на кривду, закриваючи причину кари.

Дитину заболить головка, а маму серце.

Вірна характеристика матерньої любови.

Діти годувати, то камінь глодати.

Виховувати діти, то дуже велике й тяжке завдання.

Діти годувати, то не меду лизати.

Виховання дітей коштує багато праці, журби та грошей.

Діти і дурні говорять правду.

Бо негодні нічого придумати, щоб збрехати, або затаїти.

Діти люби, а за прутину держи.

Дитину треба любити, але рівночасно держати в карності.

Діти мають великі вуха і довгий язик.

Діти люблять підслухувати і підглядати, та розносити по сусідах.

Діти тому тихо, що зробили лихо.

Зробили якусь шкоду, тому зо страху присмирніли.

Діти, то роса Божа.

Добрі діти, то дар від Бога. Боже благословення.

Добрі діти—вінець, а лихі—кінець.

Добрі діти — утіха й слава батькам, а лихі, велика журба, що жене до гробу.

З малою дитиною до церкви, а з лихим чоловіком на весілля не йди.

Дитина не дасть тобі помолитися, а чоловік забавитися.

Коли умре дитина, то мала долина; а як умре мама, то велика яма.

Смерть дитини не є великим нещастям, але смерть матері, яка покидає дрібненькі діти, є дуже великим нещастям.

Ліпше, щоб дитина плакала тепер, як батьки опісля.

Ліпше дитнну карати малою за лихі вчинки, як опісля вона має Знущатися над батьками.

Мала дитина — не виспишся, більша дитина — не наїшся, велика дитина — не вберешся.

Мала дитина не дасть спати, більша дитина не дасть наїстися, а велику дитину треба добре зодягати, що є коштовна річ.

Малі діти деруть запаску, а великі серце.

МалГ діти люблять ховатись за маму і деруть запаску, а великі не слухають батьків і тим справляють їм журу.

Малі діти не дають спати, а великі жити.

До малих дітей треба вставати вночі, щоб їх заспокоїти, як плачуть, а великим дітям батьки на заваді.

Наш мізинчик уже гуде, поки другий буде.

Жартуючи говорила жінка, маючи малу дитину, а другої сподівалася.

Не буди дитяти, дитиночка хоче спати.

Остерігала жінка чоловіка. Малі діти повинні довго спати.

Свої діти бодай святилися, а чужі щоб запалися.

Свої діти все найлюбіші, їх вину звалюємо на чужі діти.

Сусідські діти найпустіші.

Бо їх часто стрічаємо, а подальших ні.

Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше умирати у білих палатах.

Хата без даха є ознакою великої нужди; тяжко годувати дітей у иуж- ді, у злиднях, а ще тяжче умирати багачеві, лишаючи велике майно.

Хата без дитини, то цвинтар.

На цвинтарі звичайно тишина, яка наводить сум, так і в хаті без дитини.

Хто бере дитину за руку, той бере маму за серце.

Мама вдячиа кожному, хто прихильний її дитині.

Хто дітей не має, той лиха не знає.

Виховувати діти, це багато праці, невигод, та клопоту,

Хто не хоче свої діти пестити, той буде сучині любити.

Звичайно бездітні жінки пестять маленьких собак та котів.

Чужа дитина — не своя.

Чужі діти не відчувають того обовязку, що рідні.

Виховав дитину в добру годину.

Добре виховав дитину.

Дай дитині волю, а собі неволю.

Діти, яким все дозволяється, потім стають причиною неприємностей для батьків.

Дитина людям, як болото, а матері, як золото.

І погана дитина матері наймиліша.

Дитина хоч кривенька, а батькові-матері миленька.

Хоч дитя ходить криво, та батькові і матері мило.

Своя дитина батькам наймиліша.

Дітей учи стидом, а не буком.

Виховуй у дітей почуття совісті, а не боязнь биття.

Діти мої гарбузові, чи ви хорі, чи здорові.

Турбується мати про дітей, які роз'їхалися з дому.

Діти, як квіти, поливай, то ростимуть.

Як будеш добре доглядати і виховувати дітей, то вони виростуть гарними людьми.

Каже дитина, що бита, та не хвалиться за що.

Дитина знає, що зробила зле.

Не доспи, не доїж, а дитину потіш.

Про матір, яка дуже турбується про свою дитину.

Соловій співа, доки дітей не виведе.

Соловей співає, поки дітей не має.

Людина веселиться, поки не має дітей і пов'язаних з ними турбот.

У дитини заболить пальчик, а у матері серце.

Характеристика сильної материнської любові.

Умієш дітей родить, умій же їх і вчить.

Повчання батькам, щоб не забували про свої батьківські обов'язки.

Учи дитину не страшкою, а ласкою.

Не лякай дитину погрозами, а виховуй її добротою.

Хто дітям потаче, той сам відтак плаче.

Хто дітям потаче, той сам плаче.

Хто не виховує дітей і в усьому догоджає їм, той пізніше зазнає від них горя.

Хто дітям пробаче, той сам відтак плаче.

Говориться, коли батьки не звертають уваги на дитячі провини.

Чим би дитина не бавилась, аби не плакала.

Каже змучена матір.

Як не навчиш дитину у пелюшках, то вже не навчиш і в подушках.

Вчи дитину з перших днів її життя, бо потім буде пізно.

Якби не діти, добре було б в корчмі сидіти.

Якби не діти, то можна б у коршмі сидіти.

Говорить той, хто має багато дітей і мусить тяжко працювати.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дитина — (син або дочка для батьків) пестл. дитя, дитинча, (грудна) немовля, (більше) розм. маля, малюк. Словник синонімів Полюги
  2. дитина — дитина – маля – немовля У розмовному стилі використовуються синоніми дітлахи, дітлашня, діти. Однак варто розрізняти змістові відтінки слів дитина, маля, немовля. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. дитина — дити́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. дитина — Дітвак, чадо; (мала) мали, маленя, обр. опецьок, капшук, карапуз, дит. ляля; (до року) немовля, пискля, пискун, ф. голопуцьок; (моя) нащадок, плоть і кров; У ФР. Словник синонімів Караванського
  5. дитина — [диетина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. дитина — -и, ж. (мн. діти, -ей). 1》 Маленька дівчинка або маленький хлопчик. || перен. Про наївну, недосвідчену людину. 2》 Син або дочка незалежно від їх віку. 3》 чого, перен. Той або те, що успадкували характерні риси своєї епохи, свого середовища і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дитина — дити́на: ◊ пригу́ляти дити́ну → пригуляти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. дитина — син. кіндер, пацик. Словник жарґонної лексики української мови
  9. дитина — Бабинець (дитя, народжене від жінки в старому віці), безштанько, бігунець (вже бігає), бігунчик (т.с.), біднятко (дит. бідних батьків), близнюк, близня, близнятко, босоніжко, брикун, брикунець, брикунчик, відмінча (за нар. Словник синонімів Вусика
  10. дитина — Людина від моменту народження до юнацького віку, організм якої інтенсивно росте. Універсальний словник-енциклопедія
  11. дитина — бі́сові (вра́жі, су́чі і т. ін.) ді́ти, лайл. Уживається як лайливий або добродушно-лайливий вислів на чиюcь адресу. Позад себе він чує приглушений регіт — з нього ж, бісові діти, насміхаються (М. Фразеологічний словник української мови
  12. дитина — ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т. Словник синонімів української мови
  13. дитина — Дити́на, -ни, -ні; ді́ти, -те́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. дитина — ДИТИ́НА, и, ж. (мн. ді́ти, е́й). 1. Маленька дівчинка або маленький хлопчик. Сільська дитина росла серед природи (Коцюб., III, 1955,26); Для дитини світ кінчається За сусіднім частоколом, — Ще Міцкевич це сказав (Рильський, І, 1956, 151); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  15. дитина — Дитина, -ни ж. 1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Ном. № 9189. Він мені за дитину рідну став. МВ. І. 22. Знайти дитину. Родить дитя. нарядити дитину. Родить дитя — преимущественно помимо брака. Словник української мови Грінченка