мандруючий
див. подорожній
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандруючий — МАНДРУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що мандрі́вни́;й 1. Вовкун.. пристав до мандруючої спілки теслів, що ставила церкви, школи та дзвіниці по селах (Фр., III, 1950, 47). Словник української мови в 11 томах