мандруючий

МАНДРУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що мандрі́вни́;й 1.

Вовкун.. пристав до мандруючої спілки теслів, що ставила церкви, школи та дзвіниці по селах (Фр., III, 1950, 47).