1. Словник української мови в 11 томах

мандруватися

МАНДРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., безос. Про певні умови, обставини мандрування.

Ішли (Шу-ін і Цзі] горами вночі, вдень одпочивали, а коли здибали понад шляхом купця, відібрали двох коней. Тоді мандрувалось легше (Досв., Гюлле, 1961, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандруватися — мандрува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мандруватися — -ується, недок., безос. Про певні умови, обставини мандрування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мандруватися — МАНДРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., безос. Про певні умови, обставини мандрування. Ішли [Шу-ін і Цзі] горами вночі, вдень одпочивали, а коли здибали понад шляхом купця, відібрали двох коней. Словник української мови у 20 томах