мандруватися

МАНДРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., безос.

Про певні умови, обставини мандрування.

Ішли [Шу-ін і Цзі] горами вночі, вдень одпочивали, а коли здибали понад шляхом купця, відібрали двох коней. Тоді мандрувалось легше (Олесь Досвітній);

Гарно мандрується Сироватці з січовими чумаками, з веселим отаманом Драгожилом (Ю. Мушкетик);

Розкажи мені краще, як тобі мандрувалося всі ці роки. Чи побачив ти всі ті дива, які хотів побачити (Ю. Логвин);

І все в мене така думка, що й мандруватиметься, і ночуватиметься мені погано, як не прокажу вранці сієї молитви (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).