могилка

Значення в інших словниках

1. могилка — моги́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири моги́лки Орфографічний словник української мови
2. могилка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до могила 1). 2》 Те саме, що горбик. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. могилка — МОГИ́ЛКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до моги́ла 1. Доокола великанами стояли гори, заглядаючи з підхмарних вершин до вузенької чорної могилки (Г. Хоткевич); Стара мати .. Словник української мови у 20 томах
4. могилка — ГОРБО́К (невисокий горб), ГО́РБИК, ПА́ГОРБОК, МОГИ́ЛКА, ПРИ́ГОРБОК розм., КІ́ПЧИК розм., КІ́ПЕЦЬ діал.; КУ́ПИНА́ (на луці, болоті). З горбка я почав спускатися по схилу донизу (Є. Словник синонімів української мови
5. могилка — МОГИ́ЛКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до моги́ла 1. Доокола великанами стояли гори, заглядаючи з підхмарних вершин до вузенької чорної могилки (Хотк., II, 1966, 263); Стара мати.. Словник української мови в 11 томах
6. могилка — Могила, -ли ж. 1) Могильная насыпь надъ похороненнымъ. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару... Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. Мет. 96. Словник української мови Грінченка