мізерня

Значення в інших словниках

1. мізерня — мізерня́ іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
2. мізерня — -і, ж., зневажл. Те саме, що мізерія 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мізерня — МІЗЕРНЯ́, і́, ж., зневажл. Те саме, що мізе́рія 2. Маковейчик з простодушною радістю клацав [портсигаром]. – Додому повезеш? – питають його. – Я такої мізерні не повіз би, – каже Хома (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
4. мізерня — ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм. Словник синонімів української мови
5. мізерня — МІЗЕРНЯ́, і́, ж., зневажл. Те саме, що мізе́рія 2. Маковейчик з простодушною радістю клацав [портсигаром]. — Додому повезеш? — питають його. — Я такої мізерні не повіз би, — каже Хома (Гончар, III, 1959, 294). Словник української мови в 11 томах