набридати
I
набриднути, дозоляти, докучати, досаджати, надощати, надокучати, настобісіти, настобіриднути, настогиднути, настопроклягіти, насточортіти, обридати, огиднути, огреціти, онавісніти, оприкритися, оприкріти, осоружитися, остобісіти, остогидіти, остогиднути, осточортиніти, осточортіти і осточортіти, очортиніти, проїдатися (про страви), сприкрюватися, спротивлюватися, увірюватись ("Ох, і увірилась мені!"), увірятися
Фразеологічні синоніми: брати за печінки; в'їдатися в печінки; даватися взнаки; даватися втямки; допікати гірш сирої кваші; дошкуляти до живих печінок; зав'язнути в зубах; кілком у горлі стояти; кісткою в горлі стриміти; лізти в очі (у вічі); лізти на очі; муляти очі; набридати гірш гіркої редьки; набридати гірш печеної редьки; набридати, як парена редька; набридати, як собаці редька; над душею стояти; перед душею стояти; перед очима стояти; сидіти в печінках; ставати сіллю в оці; ставати хріном у носі
Примовки: Отут воно в мене сидить!
II
див. чіплятися
Значення в інших словниках
- набридати — (ставати надоїдливим а. нецікавим) надокучати, розм. надоїдати, док.: знавісніти, підсил. (зі злістю) осточортіти// сидіти в печінках, намуляти очі, лізти межи очі. Словник синонімів Полюги
- набридати — набрида́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- набридати — Надокучати, обридати, ДОКУЧАТИ, д. настирюватися, г. навкучати, о. гризти <�скребти> голову, лізти осою <�межи очі>, сидіти у печінках, стирчати більмом в оці, стояти кілком у горлі; (присутністю) мозолити очі; дк. Словник синонімів Караванського
- набридати — -аю, -аєш, недок., набриднути, -ну, -неш; мин. ч. набрид, -ла, -ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набридати — НАБРИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАБРИ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. набри́д, ла, ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність, постійну присутність або багаторазові звертання до кого-небудь; надокучати... Словник української мови у 20 томах
- набридати — син. діставати, висіти на вухах, кумарити. повідомляючи велику кількість інформації: грузити, закумарювати; людина, яка набридає іншим: довбанат, достоєвський. Словник жарґонної лексики української мови
- набридати — НАБРИДА́ТИ чим і без додатка (повторюванням, одноманітністю дій або слів, постійною присутністю, надмірною увагою і т. ін. неприємно вражати), ДОКУЧА́ТИ, НАДОКУЧА́ТИ, НАДОЇДА́ТИ розм., НАПРИКРЯ́ТИСЯ діал.; ПРИСТАВА́ТИ розм., В'Я́ЗНУТИ розм., ЛІ́ЗТИ розм. Словник синонімів української мови
- набридати — НАБРИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАБРИ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. набри́д, ла, ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. Нам набридає стояти на місці (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- набридати — Набрида́ти, -да́ю, -єш сов. в. набриднути, -дну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. Не бреши, спасибі тобі — і своя брехня набридла. Ном. № 6873. Словник української мови Грінченка