насамкінець

Значення в інших словниках

1. насамкінець — наса́мкінець прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. насамкінець — пр., під кінець, на завершення, НАПРИКІНЦІ, р. наприостанку. Словник синонімів Караванського
3. насамкінець — присл. Під кінець, на завершення всього. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. насамкінець — Наостанку, наостанці, наприкінці Словник чужослів Павло Штепа
5. насамкінець — НАСА́МКІНЕЦЬ, присл., розм. 1. Під кінець, на завершення всього. Почав [Дідушок] оповідати все, що знав про Довбушеву коханку. Насамкінець розповів, що Довбуш повинен бути в неї десь цими днями (В. Словник української мови у 20 томах
6. насамкінець — НАПРИ́КІНЦІ́ (після всього, у кінці всього), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ розм. рідше, ПІД КІНЕ́ЦЬ, НАСА́МКІНЕЦЬ, НАПОСЛІ́ДКУ розм. рідше, НАПОСЛІ́ДОК розм. рідше. — І взагалі, хлопче, — звернувся (дядько) наприкінці до небожа. Словник синонімів української мови
7. насамкінець — Насамкіне́ць, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. насамкінець — НАСА́МКІНЕЦЬ, присл., розм. Під кінець, на завершення всього. Почав [Дідушок] оповідати все, що знав про Довбушеву коханку. Насамкінець розповів, що Довбуш повинен бути в неї десь цими днями (Гжицький, Опришки, 1962, 80). Словник української мови в 11 томах