настановляти

Значення в інших словниках

1. настановляти — настановля́ти 1 дієслово недоконаного виду ставити якусь кількість; наближати; призначати настановля́ти 2 дієслово недоконаного виду повчати Орфографічний словник української мови
2. настановляти — див. НАСТАВЛЯТИ Словник синонімів Караванського
3. настановляти — I -яю, -яєш, недок., настановити, -новлю, -новиш; мн. настановлять; док., перех. 1》 розм. Те саме, що наставляти I 1), 3-5). 2》 заст.Установлювати, запроваджувати. II -яю, -яєш, недок., настановити, -новлю, -новиш; мн. настановлять; док., перех. Те саме, що наставляти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. настановляти — НАСТАНОВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., НАСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. настано́влять; док., кого, що. 1. розм. Те саме, що наставля́ти¹ 1, 3–5. – І настановлять же, господи, оцих тарілок з самого краєчку! (І. Словник української мови у 20 томах
5. настановляти — ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно). Словник синонімів української мови
6. настановляти — НАСТАНОВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., НАСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. настано́влять; док., перех. 1. розм. Те саме, що наставля́ти¹1, 3 — 5. — І настановлять же, господи, оцих тарілок з самого краєчку! (Н. Словник української мови в 11 томах
7. настановляти — Настановляти, -вля́ю, -єш сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. Г. Барв. 196. 4) = наставляти... Словник української мови Грінченка