неповноцінний

Значення в інших словниках

1. неповноцінний — неповноці́нний прикметник Орфографічний словник української мови
2. неповноцінний — Меншовартий; п! ДЕШЕВИЙ. Словник синонімів Караванського
3. неповноцінний — -а, -е. Який не має потрібних якостей; позбавлений багатьох позитивних ознак. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неповноцінний — НЕПОВНОЦІ́ННИЙ, а, е. Який не має потрібних якостей; позбавлений багатьох позитивних ознак. Все це говорило Дорошеві, що люди здорові і фізично сильні мучаться духовно за поранених і покалічених, не вважаючи їх, проте, неповноцінними людьми... Словник української мови у 20 томах
5. неповноцінний — НЕПОВНОЦІ́ННИЙ, а, е. Який не має потрібних якостей; позбавлений багатьох позитивних ознак. Все це говорило Дорошеві, що люди здорові і фізично сильні мучаться духовно за поранених і покалічених, не вважаючи їх, проте, неповноцінними людьми... Словник української мови в 11 томах