нещасник

див. нещасливий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нещасник — неща́сник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. нещасник — -а, ч., розм. Нещасна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нещасник — НЕЩА́СНИК, а, ч., розм. Той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; безталанник. – Отак дивлюся на вас і плакати хочу над вами, останні сльози віддав би вам. Нещасники ви всі, може, гірші, ніж я... (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  4. нещасник — НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм. Словник синонімів української мови
  5. нещасник — Неща́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нещасник — НЕЩА́СНИК, а, ч., розм. Нещасна людина. — Отак дивлюся на вас і плакати хочу над вами, останні сльози віддав би вам. Нещасники ви всі, може, гірші, ніж я… (Ірчан, II, 1958, 135). Словник української мови в 11 томах
  7. нещасник — Нещасник, -ка м. Несчастный мужчина. (Маркіянъ Шашкевичъ. Желех.). Словник української мови Грінченка