нещасний

Значення в інших словниках

1. нещасний — неща́сний прикметник Орфографічний словник української мови
2. нещасний — Нещасливий, безталанний, знедолений; (вигляд) безпорадний, пригнічений; (день) злощасний; (- невдаху) бідолашний, сердешний;ЯК ІМ. БІДОЛАХА. Словник синонімів Караванського
3. нещасний — [неишчаснией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
4. нещасний — -а, -е. 1》 Те саме, що нещасливий 1). || Який виражає пригнічений, безрадісний стан людини. 2》 Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; беззахисний, бідолашний. || Убитий горем. || у знач. ім. нещасний, -ного, ч., нещасна, -ної... Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нещасний — (випадок) лиховина, див. акцидент Словник чужослів Павло Штепа
6. нещасний — НЕЩА́СНИЙ, а, е. 1. Який не має в житті радості, щастя або перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль; бідний, безталанний. [Петро:] Я – той нещасний Петро, якому Наталка припівала сю пісню, якого вона любила і обіщала до смерті не забути (І. Словник української мови у 20 томах
7. нещасний — НЕВДА́ЛИЙ (про дію, відрізок часу і т. ін. — який закінчився або проходив не так, як хтось бажав), НЕВДА́ТНИЙ, НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил. Перестраждавши потай після невдалої втечі, Кульбака знов набирав духу для життя (О. Словник синонімів української мови
8. нещасний — Неща́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. нещасний — НЕЩА́СНИЙ, а, е. 1. Те саме, що нещасли́вий 1. [Петро:] Я — той нещасний Петро, якому Наталка припівала сю пісню, якого вона любила і обіщала до смерті не забути (Котл., II, 1953, 30); Який він був нещасний, той Віктор! (Донч. Словник української мови в 11 томах
10. нещасний — Нещасний, -а, -е Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти. н. п. Словник української мови Грінченка