нісенітниця

Абищиця, абищо, абракадабра, абсурд, андрони, ахінея, байда (молоти байду), бандига, банелюки, безглуздя, безтямність, бендюлики, бермолой, благоглупість, благоглупота, бозна-що, бредня, бридня, буки-барабан-башта, верзиця, верзіння, тупість, глупота, дрібниця, дуристика, дурниця, єрмолой, єрунда, єрундистика, ідіотизм, їрунда, казна-що, курзу-верзу, мандрони, маячня, недоладність, недоумки, неподобне, неподобність, несосвітенність, несусвітне, несусвітне, нісенітність, нонсенс, плетеники, пришийкобиліхвіст, приший-пристьобай, пришийхвіст, пшик, хармани, харки-макогоники, химери, химороди, чортбатьказна-що, чортій-що, юринда (нар.)

Фразеологічні синоніми: дурні вигадки; казка про білого бичка; казка про рябого бичка; казка про солом'яного бичка; купи не держиться; курячий сміх; масляне масло; миляна банька; миляна булька; на вербі груші; на осиці кислиці; ні в тин, ні в ворота; ні на яку голову не налізе; пироги з таком; рябої кобили сон; сім бочок арештантів; сім мішків гречаного Гаврила; сім мішків гречаної вовни; сім раз дурниця; смажений лід; солом'яна солома; різдвяний сон вороної кобили; тарабарська грамота; три мішки гречаної вовни; химині кури; химери химеричні; ялові гуси

Приповідки: На вгороді бузина, а в Києві дядько. Це таке, що й па голову не налізе. Таке, що й у борщ не кришать. Таке, що в ніякі двері не не лізе. Таке, що й собака з маслом не з'їсть. Таке, що й мухи кашляють. Таке, що й у ступі не втовчеш. Таке, що й кінь би сміявся. Таке, що й у шапку не збереш. Таке, що й класти нікуди. Таке, що й у десять ятерів не зловиш. Е, чого б дурна й плакала!

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нісенітниця — нісені́тниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нісенітниця — див. АБСУРД. Словник синонімів Караванського
  3. нісенітниця — [н'ісеин’ітниец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  4. нісенітниця — -і, ж. Щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця. || у знач. присудк. сл. Безглуздо, нерозумно. Плести нісенітницю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нісенітниця — НІСЕНІ́ТНИЦЯ, і, ж. 1. Думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду; щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця. Не даючи слова промовити, він мені читав і читав всяку нісенітницю (М. Коцюбинський); Казна-що!... Словник української мови у 20 томах
  6. нісенітниця — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. нісенітниця — Нісені́тниця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нісенітниця — НІСЕНІ́ТНИЦЯ, і, ж. Щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця. Не даючи слова промовити, він мені читав і читав всяку нісенітницю (Коцюб., III, 1956, 168); Казна-що! Приверзеться якась нісенітниця (Руд., Остання шабля, 1959, 463); // у знач. Словник української мови в 11 томах
  9. нісенітниця — Нісенітниця, -ці ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці. Словник української мови Грінченка