обновка

Значення в інших словниках

1. обновка — обно́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. обновка — -и, ж., розм. Те саме, що обнова. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обновка — ОБНО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що обно́ва. Нові чоботи Христі купив старий: радіє дитина обновці… (Мирний, III, 1954, 31); Отут колись смугляві дітлахи Виносили водицю на шляхи В сорочечках подертих, без обновки (Мал., Полудень.., 1960, 110). Словник української мови в 11 томах
4. обновка — ОБНО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що обно́ва. Нові чоботи Христі купив старий: радіє дитина обновці... (Панас Мирний); Отут колись смугляві дітлахи Виносили водицю на шляхи В сорочечках подертих, без обновки (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах