1. Словник синонімів Вусика

одяг

Барахло, білизна (спідній одяг), вберя, вбрання, вдіванка, вдяганка, вд'ягання, вдягачка, вереття, ганчіреччя (знев.); ганчірки, ганчір'я, гардероб, гцоття, гуня (діал.), дівочча (дівочий одяг), дранка, дрантина, дрантя, дрипи, дрип'я, зодів, зодяг, зодяга, зодягачка, капцани (обірваний одяг), куцик (короткий одяг), куцина (т.с.), латанці (латаний одяг), латиш, латоші, латянка, лаття, лахамендрики, лахаминдрики, лахи, лахмани, лахманка, лахманина, лахмаття, лахміття, лахно, лахуття, лоскуття, манатки, манаття, мотлох, надягачка, наряд, недоноски, новодранка ("Щовечора, щоранку та й одінеш новодранку"), ноша (гуцульське), облачення (жарт.), обмундировка, обмундирування, обнбва, обновка, обноски, одежа, одежина, одежинка, одежка, одіж, одіння (рідко), одіяння, однострій, одяга, одягало, одяганка, одягачка, ошмаття, перевдяг, перевдяганка, перевдягачка, піддяганка, піддягачка, плаття (не сукня), плахіття, покриття, приодіва, рам'я, рамтя, ризи, риззя, рубці, руб'я, семиряги, спецодяг, старизна, старовизна, страпки, страп'я, стрій, сукман, сукмана, сукманина, суплаття, тоги, уберя (гуцульське), убор, убрання і убрання, убраннячко, удіванка, удіння, удягало, удяганка, удягачка, уніформа, фалаття (діал.), хабоття, хвантя, хламіття, цундра (драний одяг), шати (ірон.), шмати, шмаття, шматур'я, шмотки, шуплаття

Фразеологічні синоніми: військова форма; парадна форма; робочий одяг; святешне вбрання; святковий одяг

Приповідки: Розступіться, лахміття, дайте місце лоскуттям!

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одяг — Одежа, вбрання, розм. одіж, (жіночий) наряд, (святковий, дорогий) шати, (святих, священиків) мн. ризи, (убогий) одежина, (порваний) лахміття, дрантя, (спідній) білизна. Словник синонімів Полюги
  2. одяг — о́дяг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. одяг — Одіж, одежа, убрання, убори <од. убір>, ур. шати, одіння, кн. ґардероб|а|, туалет|а|, зн. манатки, д. одяганка, убранка, одягало, одіво, одяга, з. плаття, плахіття; (народній) ноша, стрій; (уніформа) однострій. Словник синонімів Караванського
  4. одяг — [од'аг] -гу, м. (ў) од'аз'і, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
  5. одяг — -у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Верхній одяг — одяг, якого носять поверх костюма, сукні і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. одяг — О́ДЯГ, у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Панас Мирний); Гетьман був у простому хатньому одязі... Словник української мови у 20 томах
  7. одяг — Пошануй одежину раз — вона тебе десять раз. Про користь від доброго догляду свого одягу. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. одяг — син. ганчірки, прикид. Словник жарґонної лексики української мови
  9. одяг — О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм. Словник синонімів української мови
  10. одяг — О́ДЯГ, у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Мирний, IV, 1955, 159)... Словник української мови в 11 томах