обручитися

Значення в інших словниках

1. обручитися — обручи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обручитися — див. обручатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обручитися — ОБРУЧИ́ТИСЯ див. обруча́тися. Словник української мови в 11 томах
4. обручитися — ОБРУЧИ́ТИСЯ див. обруча́тися. Словник української мови у 20 томах
5. обручитися — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн. Словник синонімів української мови
6. обручитися — Обручатися, -ча́юся, -єшся сов. в. обручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обручаться, обручиться. Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився. Чуб. V. 25. Словник української мови Грінченка