обурливий
див. поганий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обурливий — обу́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
- обурливий — (факт) неподобний; (- несправедливість) кричущий. Словник синонімів Караванського
- обурливий — -а, -е. 1》 Який викликає обурення. 2》 Який виражає обурення; сповнений обурення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обурливий — ОБУ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який викликає обурення. [Криницька:] Книжка шкідлива, політично дволика .. А просто сказати – обурлива книжка (І. Микитенко). 2. Який виражає обурення; сповнений обурення. Схвачувався вітер, розносив обурливі слова парубка (К. Словник української мови у 20 томах
- обурливий — Обу́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обурливий — ОБУ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який викликає обурення. [Криницька:] Книжка шкідлива, політично дволика.. А просто сказати — обурлива книжка (Мик., І, 1957, 396); — Ви своїм обурливим анархізмом підриваєте авторитет райкому (Руд., Остання шабля, 1959, 509). Словник української мови в 11 томах