общипувати

Значення в інших словниках

1. общипувати — общи́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. общипувати — -ую, -уєш, недок., общипати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Щипаючи, обривати, відривати що-небудь. 2》 діал. Обсмикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. общипувати — ОБЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Щипаючи, обривати, відривати що-небудь. Лукина простягала руку до калини, й її рука несамохіть общипувала листя й кидала його на траву (І. Словник української мови у 20 томах
4. общипувати — ОБСМИ́КУВАТИ (ОСМИ́КУВАТИ) (поправляти верхній одяг, смикаючи донизу з усіх боків), ОБТЯГА́ТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ОБЩИ́ПУВАТИ розм. — Док.: обсми́кати (осми́кати), обсмикнути, обтягти́, обтягну́ти, общипа́ти. Сергій.. Словник синонімів української мови
5. общипувати — Общи́пувати, -пую, -пуєш; общипа́ти, -па́ю, -па́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. общипувати — ОБЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Щипаючи, обривати, відривати що-небудь. Лукина простягала руку до калини, й її рука несамохіть общипувала листя й кидала його на траву (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
7. общипувати — Общипувати, -пую, -єш сов. в. общипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Общипывать, общипать. Я цю черешеньку й общипала. КС. 1883. II. 378. Словник української мови Грінченка