оглашенний

Значення в інших словниках

1. оглашенний — оглаше́нний прикметник Орфографічний словник української мови
2. оглашенний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до огласити. || Той, хто проходить підготовку до обряду хрещення. 2》 розм. Який поводиться безглуздо, безтолково. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оглашенний — Здурілий, шалений, див. осатанілий, яросний Словник чужослів Павло Штепа
4. оглашенний — ОГЛАШЕ́ННИЙ, а, е. 1. церк. Оголошений готовим, бажаючим прийняти християнство. [Люцій:] В громаді нашій він не оглашенний, та ще й не знає він науки віри (Леся Українка). 2. розм. Який поводиться безглуздо, недоладно, шумно; божевільний. Словник української мови у 20 томах
5. оглашенний — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., НАВІСНИ́Й підсил. розм., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
6. оглашенний — ОГЛАШЕ́ННИЙ, а, е. 1. розм. Який поводиться безглуздо, недоладно, шумно; божевільний. Тут як зарегочеться народ, і..: — Тю-тю, дурний! Та то не живий [солдат], то намальований. Хіба тобі повилазило? Отто, оглашенний, не розбере!.. (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
7. оглашенний — Оглаше́нний, -а, -е Безумный. Може ти, оглашенний, і дитину її задавив? Стор. МПр. 35. Крутяться, як оглашенні. Стор. МПр. 167. Словник української мови Грінченка