1. Словник синонімів Вусика

бешкетник

I

архарівець, архаровець, баламутник, башибузук, безпардонник, безпутний, безпутник, бешкетливий, бешкетний, бешкетуватий, босил, брикун, брикунець (про дітей), брикунчик (т.с.), бузотер, бузувір, буцмар, буян, варивода, витівник, вітрогон, гайстур, гайстуряка, гастур, гастуряка, гайдабура, гуляй-вітер, гультяй, дзіндзівер-зух, дряпічка, жирун, жирунець (дит), жирунчик (т.с.), забіяка, забіякуватий, задерика, задерій, задирака, задиракуватий, зайдиголова, заводій, заводіяка, збитошний, збитошник, зірвивітер, зірвиголова, каламут, каламутник, капосний, капосник, кармалюк, кармалюкуватий, левенець, лихотворець, лоботряс, лобур, лобуряка, махомет, надзигльований, неврівноважений, недисциплінований, некерований, неотеса, неотесаний, непутній, непутящий, неслух, нечестивець, оглашенний, одірвиріг, опришок, паливода, печихвісг, підчихвіст, пошкодерник, поштуркач, пусти-вирвусь, пустій, пустун (дит), пустунець (т.с.), пустунчик (т.с.), розгардіяшник, розхристанець, розхристаний, сибіряка, скажений, урвиголова, урвипола, халамидник, харциз, харцизяка, химород, хуліган, хуліганистий, шалапут, шалапутний, шалапутник, шалапутько, шаливір, шалиган, шелихвіст, шибайголова, шибеник, шибеникуватий, шибеняк, шибиткуватий, шкода, шкідливий, шкодливий, шкодник. (Див. також "задерикуватий")

II

див. задерикуватий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бешкетник — (той, хто порушує порядок) скандаліст, галабурдник, зірвиголова, буян, (завдає шкоди) шибеник, задирака, жарт. опришко. Словник синонімів Полюги
  2. бешкетник — бешке́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. бешкетник — Скандаліст, баламут, урвиголова, зайдиголова, паливода, галабурдник, галабурда; (- дитину) збитошник, урвитель, сил. шибеник, шибайголова, д. отряха, (у школі) порушник дисципліни; пор. ХУЛІГАН. Словник синонімів Караванського
  4. бешкетник — -а, ч. Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. || Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бешкетник — БЕШКЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. Впіймати бешкетника не вдалось (О. Донченко); Бешкетники свистіли пронизливо й неприємно (О. Словник української мови у 20 томах
  6. бешкетник — БЕШКЕ́ТНИК (той, хто порушує порядок, пристойність, любить зчиняти бешкети), ДЕБОШИ́Р розм. рідше, ГАЛАБУ́РДНИК діал.; ПРОБИ́ЙГОЛОВА розм., РОЗБИША́КА розм. Словник синонімів української мови
  7. бешкетник — Бешке́тник, -ка, -кові, -нику! -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бешкетник — БЕШКЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. Бешкетники свистіли пронизливо й неприємно (Ільч., Серце жде, 1939, 147); Впіймати бешкетника не вдалось (Донч. Словник української мови в 11 томах