панцирник

Значення в інших словниках

1. панцирник — па́нцирник 1 іменник чоловічого роду, істота воїн іст. па́нцирник 2 іменник чоловічого роду машина іст. Орфографічний словник української мови
2. панцирник — заст. панцерник, -а, ч. 1》 іст. Воїн, одягнений у панцир (у 1 знач.); латник. 2》 Автомобіль, поїзд, військовий корабель, покритий панциром (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панцирник — ПА́НЦИРНИК, заст. ПА́НЦЕРНИК, а, ч. 1. іст. Воїн, одягнений у панцир (у 1 знач.); латник. Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними – кольчужники. Потім панцирники; за ними всі у мідних шоломах (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
4. панцирник — ПА́НЦИРНИК (стародавній воїн, що бився у панцирі), ЛА́ТНИК, ПА́НЦЕРНИК заст.; КІРАСИ́Р (кінний). Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники (О. Словник синонімів української мови
5. панцирник — ПА́НЦИРНИК, заст. ПА́НЦЕРНИК, а, ч. 1. іст. Воїн, одягнений у панцир (у 1 знач.); латник. Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники; за ними всі у мідних шоломах (Довж., І, 1958, 251). Словник української мови в 11 томах