перегин

Значення в інших словниках

1. перегин — переги́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. перегин — ПЕРЕГИН – ПЕРЕГІН Перегин, -у. Від перегинати. Перегін, -гону. Від переганяти. Літературне слововживання
3. перегин — (у праці) надужиття, крайність; (місце зламу) згин; (дія) перегинання. Словник синонімів Караванського
4. перегин — [пеиреигин] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
5. перегин — -у, ч. 1》 Дія за знач. перегинати 1), перегнути і перегинатися, перегнутися. || Місце, де що-небудь перегнуто, перегинається. 2》 перен. Надмірність, крайність у чому-небудь, що часом призводять до порушення правильної лінії діяльності, поведінки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. перегин — ПЕРЕГИ́Н, у, ч. 1. Дія за знач. перегина́ти 1, перегну́ти і перегина́тися, перегну́тися. Перегин труби; Перегин паперу; // Місце, де що-небудь перегнуто, перегинається. Від того, як залягають гірські породи, .. які є .. Словник української мови у 20 томах
7. перегин — НАДМІ́РНІСТЬ (те, що перевищує звичайний ступінь, норму чого-небудь); ГІПЕРТРОФІ́Я книжн. (надмірність у розвитку, надлишок яких-небудь властивостей, якостей); НАДУЖИТТЯ́ (уживання чого-небудь понад міру); КРА́ЙНОЩІ мн. Словник синонімів української мови
8. перегин — ПЕРЕГИ́Н, у, ч. 1. Дія за знач. перегина́ти 1, перегну́ти і перегина́тися, перегну́тися; // Місце, де що-небудь перегнуто, перегинається. Від того, як залягають гірські породи,.. які є.. Словник української мови в 11 томах