1. Словник синонімів української мови

перегин

НАДМІ́РНІСТЬ (те, що перевищує звичайний ступінь, норму чого-небудь); ГІПЕРТРОФІ́Я книжн. (надмірність у розвитку, надлишок яких-небудь властивостей, якостей); НАДУЖИТТЯ́ (уживання чого-небудь понад міру); КРА́ЙНОЩІ мн., КРА́ЙНІСТЬ (те, що становить крайній ступінь чого-небудь); ПЕРЕГИ́Н (надмірність, що призводить до порушення правильної лінії діяльності, поведінки і т. ін.). Надмірність вологи в ґрунті; Карпоярівці ніколи не відзначалися тілесними надмірностями, простіше кажучи, серед них не було товстих (П. Загребельний); Антін Глущук (герой твору "Визволена земля" С. Чорнобривця) — жива, живо відчутна людина, написана без фальші, без надужиття (Ю. Смолич); Він ладен був іти на будь-які крайнощі.., аби лиш здобути те, чому й ціни нема і що зветься коханням (О. Гончар); Досить часто зустрічаються у виступах деяких критиків дві крайності (О. Левада); — Звичайно, одягатися треба чисто, але мені здається, що в тебе у цьому питанні невеличкий перегин (О. Донченко). — Пор. 1. на́дмір.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегин — переги́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перегин — ПЕРЕГИН – ПЕРЕГІН Перегин, -у. Від перегинати. Перегін, -гону. Від переганяти. Літературне слововживання
  3. перегин — (у праці) надужиття, крайність; (місце зламу) згин; (дія) перегинання. Словник синонімів Караванського
  4. перегин — див. вигин Словник синонімів Вусика
  5. перегин — [пеиреигин] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  6. перегин — -у, ч. 1》 Дія за знач. перегинати 1), перегнути і перегинатися, перегнутися. || Місце, де що-небудь перегнуто, перегинається. 2》 перен. Надмірність, крайність у чому-небудь, що часом призводять до порушення правильної лінії діяльності, поведінки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. перегин — ПЕРЕГИ́Н, у, ч. 1. Дія за знач. перегина́ти 1, перегну́ти і перегина́тися, перегну́тися. Перегин труби; Перегин паперу; // Місце, де що-небудь перегнуто, перегинається. Від того, як залягають гірські породи, .. які є .. Словник української мови у 20 томах
  8. перегин — ПЕРЕГИ́Н, у, ч. 1. Дія за знач. перегина́ти 1, перегну́ти і перегина́тися, перегну́тися; // Місце, де що-небудь перегнуто, перегинається. Від того, як залягають гірські породи,.. які є.. Словник української мови в 11 томах