плохенький

Значення в інших словниках

1. плохенький — плохе́нький прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
2. плохенький — -а, -е, зневажл. Зменш. до плохий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плохенький — ПЛОХЕ́НЬКИЙ, а, е, зневажл. Зменш. до плохи́й. Невесело сходили жнива, – літо пройшло. Настала осінь, – урожай був плохенький (І. Франко); Холодний вітер шарпав плохеньку одіж людей (Олесь Досвітній); Він знав, що Єремія – чоловік з м'яким серцем... Словник української мови у 20 томах
4. плохенький — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ... Словник синонімів української мови
5. плохенький — ПЛОХЕ́НЬКИЙ, а, е, зневажл. Зменш. до плохи́й. Невесело сходили жнива, — літо пройшло. Настала осінь, — урожай був плохенький (Фр., І, 1955, 130); Холодний вітер шарпав плохеньку одіж людей (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
6. плохенький — Плохи́й, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? Грин. III. 197. А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Г. Барв. 215. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. О. 1861. V. 69. ум. плохенький, плохе́сенький. Словник української мови Грінченка