поважно
див. поволі
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поважно — пова́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- поважно — пр., з повагою, шанобливо ПОВАГОМ; (сприймати) серйозно, сов. всерйоз. Словник синонімів Караванського
- поважно — присл. 1》 Статечно, не поспішаючи, неквапливо. || З гідністю, велично. 2》 З повагою, шанобливо. 3》 Серйозно. || Не на жарт; всерйоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поважно — ПОВА́ЖНО, присл. 1. Статечно, не поспішаючи, неквапливо. Поважно та тихо У раннюю пору На високу гору Сходилися полковники (Т. Шевченко); У хаті .. зібралася близька й далека рідня: випроводжали в науку Юрка. Словник української мови у 20 томах
- поважно — пова́жно серйозно; статечно (м, ср, ст): Не відвертайтеся, панно Елю, я говорю зовсім поважно (Ярославська) ◊ бра́ти <�зана́дто> пова́жно сприймати <�надто> серйозно (ст): Мама взагалі бере це занадто поважно. Хлопці говорять одно, а думають друге (Ярославська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- поважно — ПОВА́ЖНО, присл. 1. Статечно, не поспішаючи, неквапливо. Поважно та тихо У раннюю пору На високу гору Сходилися полковники (Шевч., II, 1963, 158); У хаті.. зібралася близька й далека рідня: випроводжали в науку Юрка. Словник української мови в 11 томах
- поважно — Поважно нар. 1) Почтенно. 2) Серіозно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Шевч. 233. Промовила Зося поважно. Левиц. І. 433. Словник української мови Грінченка