погрюкувати

Значення в інших словниках

1. погрюкувати — погрю́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. погрюкувати — -ую, -уєш, недок. Грюкати не дуже сильно або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погрюкувати — ПОГРЮ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Грюкати не дуже сильно або час від часу. – О лихо-лихо! о додому! додому! о мамо! мамо! – кричав Івась і погрюкував ногами у двері (Панас Мирний); Трамвай, подзвонюючи і погрюкуючи, йшов знайомою лінією (Є. Кравченко). Словник української мови у 20 томах
4. погрюкувати — ПОГРЮ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Грюкати не дуже сильно або час від часу. — О лихо-лихо! о додому! додому! о мамо! мамо! — кричав Івась і погрюкував ногами у двері (Мирний, І, 1954, 270); Трамвай, подзвонюючи і погрюкуючи, йшов знайомою лінією (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 19). Словник української мови в 11 томах
5. погрюкувати — Погрюкувати, -кую, -єш сов. в. погрю́кати, -каю, -єш, гл. Погромыхивать, грохотать, погремѣть (о громѣ, выстрѣлахъ). Ого, кажуть, орачі, та сей не аби як погрюкує... Певно се копитан гусей так. Сим. 218. Словник української мови Грінченка