1. Словник синонімів Вусика

гриміти

I

бабахати, бабахкати, бахкати, бухкати, бухкотати, бухкотіти, варавити (варавить грім), вигримкочувати, вигримувати, вигримляти, вигуркувати, горголити, ґорґотати, ґорґотати, ґорґотіти, гримати, гримкати, гримкотати, гримкотіти, гримотати, гримотіти, гримчати, грімкотати, грімкотіти, грюкати, грюконути, грюкотати, грюкотіти, грякати, грякотати, грякотіти, гуготати, гуготіти, гурготати, гурготіти, гуркати, гуркотати, гуркотіти, гурчати, двигоніти, двиготіти, двигтіти, лунати, ляскати, погримувати, погримкувати, погрохкувати, погрохувати, погрюкувати, погуркувати, поторохкувати, розгримлятися, розгуркатися, розгуркотатися, розгуркотітися, роздаватися, розлягатися, рокотати, рокотіти, стугоніти, тарахкати, тарахкотати, тарахкотіти, тварахкати, тварахкотати, тварахкотіти, торохати, торохкати, торохкотати, торохкотіти, торокотіти, торохтіти, трахкати, трахкотати, трахкотіти, цьвахкотати, цьвахкотіти, цьвохкотати, цьвохкотіти, чутися

Фразеологічні синоніми: гриміти, аж луна стогне; гриміти, як у пеклі; гудом густи; розкочуватися по небу

II

див. кричати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гриміти — (про грім — створювати гучний гуркіт) гуркотіти, (притишено) рокотати. Словник синонімів Полюги
  2. гриміти — гримі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. гриміти — Гуркати, гуркотати, гуркотіти; (- звук вибуху) лунати, розлягатися; (славою) славитися, бути в зеніті слави; гримотіти, гримотати, грімкотіти. Словник синонімів Караванського
  4. гриміти — [грием’ітие] -мл'у, -миш, -миемо, -миете, -мл'ат'; нак. -ми, -м'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. гриміти — -млю, -миш; мн. гримлять; недок. 1》 Створювати або видавати гучні, різкі звуки, гуркіт і т. ін. || безос. || чим. Створювати гучні, різкі звуки, гуркіт, діючи чим-небудь на щось. || Голосно звучати, лунати (про постріл, пісню, музику і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гриміти — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. гриміти — Гримі́ти, гримлю́, -ми́ш, -мля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гриміти — ГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. гримля́ть; недок. 1. Створювати або видавати гучні, різкі звуки, гуркіт і т. ін. Гримів, торохтів грім, далі став стихати (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах