погрібник

див. погріб

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погрібник — погрібни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. погрібник — -а, ч. Надбудова над погребом. || Передня частина погреба; вхід до погреба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погрібник — ПОГРІБНИ́К, а́, ч. Надбудова над погребом. Сиклета пішла стежечкою через леваду, тихою ходою пройшла проз дідів погрібник (І. Нечуй-Левицький); Виліз Сезон з погреба, підібрав одне [яблуко], що підкотилося аж під погрібник, витер об полу (Ю. Мушкетик); // Передня частина погреба; вхід до погреба. Словник української мови у 20 томах
  4. погрібник — ПОГРІБНИ́К, а́, ч. Надбудова над погребом. Сиклета пішла стежечкою через леваду, тихою ходою пройшла проз дідів погрібник (Н.-Лев., IV, 1956, 216); Виліз Сезон з погреба, підібрав одне [яблуко], що підкотилося аж під погрібник, витер об полу (Мушк. Словник української мови в 11 томах