пожадливий

Значення в інших словниках

1. пожадливий — пожа́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
2. пожадливий — Жадібний, ненаситний; (ковток) спраглий; (- очі) заздрий; (лихвяр) зажерливий, корисливий, користолюбний. Словник синонімів Караванського
3. пожадливий — -а, -е. 1》 Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний. || Який виражає ці бажання і прагнення. || Який не наїдається; ненаситний. || Власт. спраглій людині. 2》 Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пожадливий — ПОЖА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний. Дуже тямущий комісар у загоні. До роботи пожадливий і слово сердечне має (М. Словник української мови у 20 томах
5. пожадливий — ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко... Словник синонімів української мови
6. пожадливий — ПОЖА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який дуже бажає чогось, дуже охочий, прагне до чого-небудь; жадібний. Дуже тямущий комісар у загоні. До роботи пожадливий і слово сердечне має (Стельмах, Вел. Словник української мови в 11 томах
7. пожадливий — Пожадливий, -а, -е Завистливый, жадный. Словник української мови Грінченка