пожбурити
див. кидати
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожбурити — пожбу́рити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пожбурити — -рю, -риш, док., перех. і неперех., розм. Кинути що-небудь рвучко, з силою; швиргонути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожбурити — ПОЖБУ́РИТИ, рю, риш, док., що, чим і без дод., розм. Кинути що-небудь рвучко, з силою. Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (І. Нечуй-Левицький); Джигун хотів зламати пужално, але не насмілився і пожбурив його далеко на ріллю (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- пожбурити — ПОЖБУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. і неперех., розм. Кинути що-небудь рвучко, з силою; швиргнути. Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (Н.-Лев., II, 1956, 260); Джигун хотів зламати пужално, але не насмілився і пожбурив його далеко на ріллю (Мушк., Чорний хліб, 1960, 155). Словник української мови в 11 томах
- пожбурити — Пожбурити, -рю, -риш гл. = пошпурити. Желех. Словник української мови Грінченка