покуття

Значення в інших словниках

1. Покуття — Поку́ття іменник середнього роду історичний регіон в Україні Орфографічний словник української мови
2. покуття — -я, с. В українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покуття — ПО́КУТТЯ, я, с. В українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. [Тиміш:] Милості просимо в господу... Дуже, дуже раді, що завітали. Сідайте на покуття (М. Словник української мови у 20 томах
4. Покуття — Поку́ття, -ття, -ттю; поку́тський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. покуття — ПО́КУТТЯ, я, с. В українській селянській хаті — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. [Тиміш:] Милості просимо в господу… Дуже, дуже раді, що завітали. Сідайте на покуття (Кроп. Словник української мови в 11 томах
6. Покуття — Покуття, покутя, -тя с. 1) Красный уголъ. Рудч. Ск. II. 27. Закопав під покуттям. Мнж. 59. Посажу батька та на покутті. Чуб. V. 699. Узвар на базар, а кутя на покутє. Ном. № 343. 2) покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы. Kolb. I. 3, 17, 339. Словник української мови Грінченка