попруга

Значення в інших словниках

1. попруга — попру́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. попруга — -и, ж. 1》 Частина кінської збруї – широкий ремінь, що його затягують попід черевом коня, закріплюючи сідло (чи сіделко). 2》 перен. Довга вузька смуга чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попруга — ПОПРУ́ГА, и, ж. 1. Частина кінської збруї – широкий ремінь, який затягують попід черевом коня, закріплюючи сідло (чи сіделко). Чабан Федь похапцем сідлав коня, затягуючи міцно попругу (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. попруга — ПОПРУ́ГА (частина кінської збруї), ТРОК, ПІДПРУ́ГА заст. Кінь виривається з теплих попруг — Що йому холод, як воля всміхається! (Б. Олійник); Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід (збірник "Українські поети-романтики 20-40-х років XІX ст. Словник синонімів української мови
5. попруга — Попру́га, -ги, -зі; -ру́ги, -ру́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. попруга — ПОПРУ́ГА, и, ж. 1. Частина кінської збруї — широкий ремінь, який затягують попід черевом коня, закріплюючи сідло (чи сіделко). Чабан Федь похапцем сідлав коня, затягуючи міцно попругу (Смолич, V, 1959, 698); Сагайдачний підвівся, обійшов коня... Словник української мови в 11 томах