порохно

Значення в інших словниках

1. порохно — порохно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. порохно — див. порохнина. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порохно — ПОРОХНО́, а, с. Те саме, що порохня́. [Мавка:] Вона [верба] мене на зиму прийняла і порохном м'якеньким устелила для мене ложе (Леся Українка); Очі його, великі і нерухливі, світилися мертвим, скляним блиском, блиском вогкого, гнилого порохна... Словник української мови у 20 томах
4. порохно — порохня́ (рідше по́рох, порохно́ і т. ін.) си́плеться з кого, перев. жарт. Хтось дуже старий. — А ще і піп у вас — порохня з нього сиплеться,— кинув Безпалько, переглядаючи грамофонні пластинки (А. Фразеологічний словник української мови
5. порохно — II. НЕ́ГІДЬ збірн., розм. (що-небудь непридатне, непотрібне, погане); НЕПО́ТРІБ (непотрібні речі); ДРА́НТЯ зневажл., МО́ТЛОХ зневажл., ПОРОХНО́ (ПОРОХНЯ́) зневажл. (про все погане, нецінне, непотрібне). (Чубенко:) Чого це від тебе димом тягне?... Словник синонімів української мови
6. порохно — Порохно́, -на́, -ну́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. порохно — ПОРОХНО́, а, с. Те саме, що порохня́. [Мавка:] Вона [верба] мене на зиму прийняла і порохном м’якеньким устелила для мене ложе (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
8. порохно — Порохно́, -на́ с. = порохня. Угор. Словник української мови Грінченка