пошанування

Значення в інших словниках

1. пошанування — пошанува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
2. пошанування — рідко пошановання, -я, с., розм. 1》 Дія за знач. пошанувати 1). 2》 Повага, пошана. || перен., ірон. Зневага, образа. 3》 Віддавання почестей, виконання обрядових пісень і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошанування — ПОШАНУВА́ННЯ, рідко ПОШАНОВА́ННЯ, я, с., розм. 1. Дія за знач. пошанува́ти 1. – Із отакого сім'я має вирости пильність, умілість, послух, покірність, пошановання старших (І. Франко). 2. Повага, пошана. Словник української мови у 20 томах
4. пошанування — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови
5. пошанування — ПОШАНУВА́ННЯ, рідко ПОШАНОВА́ННЯ, я, с., розм. 1. Дія за знач. пошанува́ти 1. — Із отакого сім’я має вирости пильність, умілість, послух, покірність, пошановання старших (Фр., IV, 1950, 231). 2. Повага, пошана. Словник української мови в 11 томах
6. пошанування — Пошанува́ння, -ня с. Уваженіе, почитаніе, почтеніе. К. ЧР. 223. Наш Тодір як малювання, треба йому пошанування, треба його пошанувати, до боку хустку дати. Грин. III. 512. Словник української мови Грінченка