прамати

Значення в інших словниках

1. прамати — прама́ти іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири прама́тері Орфографічний словник української мови
2. прамати — -тері, ж. Родоначальниця якого-небудь роду. || також у сполуч. зі сл. земля, перен. Земля, природа як основа всього живого. || перен. Те, від чого що-небудь бере початок, що є родоначальником, основою чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прамати — ПРАМА́ТИ, тері, ж. Родоначальниця якого-небудь роду. Римського роду прамати, утіхо людей і безсмертних, Ти, благодатна Венеро! Під зоряним небом текучим Ти виповняєш собою моря .. І хлібородную землю (М. Зеров); // також у сполуч. зі сл. земля, перен. Словник української мови у 20 томах
4. прамати — ПРИРО́ДА (органічний і неорганічний світ у всій сукупності й зв'язках), МАТЕ́РІЯ, НАТУ́РА заст.; ПРАМА́ТИ уроч. (основа всього живого). — Не лев, не тигр, а людина в природі найстарша!... Словник синонімів української мови
5. прамати — ПРАМА́ТИ, тері, ж. Родоначальниця якого-небудь роду. Римського роду прамати, утіхо людей і безсмертних, Ти, благодатна Венеро! Під зоряним небом текучим Ти виповняєш собою моря.. І хлібородную землю (Зеров, Вибр., 1966, 123); // також у сполуч. із сл. Словник української мови в 11 томах