приговорювати

Значення в інших словниках

1. приговорювати — пригово́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. приговорювати — -юю, -юєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити, супроводжуючи якусь дію. || заст. Промовляти слова туги над померлим. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приговорювати — Замовляти, замовити, позамовляти, примовляти, примовити, попримовляти, відшептувати, відшептати, повідшептувати, зашептувати, зашептати, позашептувати, пришептувати, пришептати, попришептувати, пришептати, попришептувати, ушептувати, ушептати, повшептувати Словник чужослів Павло Штепа
4. приговорювати — ПРИГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Говорити, супроводжуючи якусь дію. – Дай вам, господи, і з роси, і з води, – приговорювала Мартоха, кланяючись (Леся Українка); Мати допомагала йому одягатись. – Який же ти легкий став, сину, – приговорювала вона. Словник української мови у 20 томах
5. приговорювати — ПРИМОВЛЯ́ТИ (супроводжувати якусь дію словами, римованими висловами, відповідними до ситуації), ПРИКА́ЗУВАТИ, НАКА́ЗУВАТИ, ПРИГОВО́РЮВАТИ розм., ПРИКЛАДА́ТИ діал., ПРИПОВІДА́ТИ діал.; ПРИЧИТА́ТИ (ПРИЧИ́ТУВАТИ) розм. (голосно). — Док. Словник синонімів української мови
6. приговорювати — Пригово́рювати, -во́рюю, -рюєш; приговори́ти, -ворю́, -во́риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. приговорювати — ПРИГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити, супроводжуючи якусь дію. — Дай вам, господи, і з роси, і з води, — приговорювала Мартоха, кланяючись (Л. Укр., III, 1952, 673); Мати допомагала йому одягатись. Словник української мови в 11 томах
8. приговорювати — Приговорювати, -рюю, -єш сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Рудч. Ск. І. 16. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю». Мил. 119. Словник української мови Грінченка