прикро

Значення в інших словниках

1. прикро — при́кро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. прикро — Присл. до прикрий. || заст. Дуже. || заст. Зовсім, цілком. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикро — ПРИ́КРО. Присл. до при́крий. – Бачите, я не смію робити того, що вам прикро, а ви... (Леся Українка); Матросам робилося прикро, що вони й досі стоять без діла в морі, далеко від рідних берегів (В. Словник української мови у 20 томах
4. прикро — При́кро, прим. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. прикро — ПРИ́КРО. Присл. до при́крий. — Бачите, я не смію робити того, що вам прикро, а ви… (Л. Укр., III, 1952, 702); Матросам робилося прикро, що вони й досі стоять без діла в морі, далеко від рідних берегів (Кучер, Чорноморці, 1956, 49)... Словник української мови в 11 томах
6. прикро — Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. Лохв. у. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Камен. у. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. Камен. у. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Словник української мови Грінченка