приповістка

Значення в інших словниках

1. приповістка — припові́стка іменник жіночого роду оповідання діал. Орфографічний словник української мови
2. приповістка — -и, ж., діал. 1》 Приповідка. 2》 Оповідання. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приповістка — ПРИПОВІ́СТКА, и, ж., діал. 1. Приповідка. Парубки у приповістках до танців потроху переходили на веселі, двозначні коломийки (Т. Масенко); – Великий Бог – Алла Ікбер! – закінчив старий Сулейман своєю любимою приповісткою (М. Коцюбинський). 2. Оповідання. Словник української мови у 20 томах
4. приповістка — ОПОВІДА́ННЯ (невеликий за обсягом прозовий художній твір), МІНІАТЮ́РА, ОПОВІ́ДКА розм. рідко, ПОВІ́СТКА заст., ПРИПОВІ́СТКА діал.; НОВЕ́ЛА (про незвичайну подію з несподіваним кінцем). Словник синонімів української мови
5. приповістка — При́повістка, -тки, -тці; -вістки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. приповістка — ПРИПОВІ́СТКА, и, ж., діал. 1. Приповідка. Подібно Пушкіну, Грибоєдову, Шевченку, Саят-Нова, Ахундову, весь він [Руставелі] перейде в народ і стане невіддільний від мудрості народної — в його думках, піснях, приказках, приповістках (Тич. Словник української мови в 11 томах
7. приповістка — Приповістка, -ки ж. = приповість. Приповістка батькова за татарський набіг. Мир. ХРВ. 85. Словник української мови Грінченка