провірчувати

Значення в інших словниках

1. провірчувати — прові́рчувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. провірчувати — і рідко проверчувати, -ую, -уєш, недок., провертіти, -верчу, -вертиш, док., перех. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провірчувати — ПРОВІ́РЧУВАТИ і рідко ПРОВЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕРТІ́ТИ, верчу́, верти́ш, док., що. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом. Провертіли [батько з Кузьмою] в каменюці дірку, насипали туди якогось жовтого порошку і простягли довгий шнур (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
4. провірчувати — ПРОВІ́РЧУВАТИ і рідко ПРОВЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕРТІ́ТИ, верчу́, верти́ш, док., перех. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом. Добре працювали комсомольці. Андрій Дубченко припасовував кільця сальника. Словник української мови в 11 томах