провірчувати
ПРОВІ́РЧУВАТИ і рідко ПРОВЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕРТІ́ТИ, верчу́, верти́ш, док., перех. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом.
Добре працювали комсомольці. Андрій Дубченко припасовував кільця сальника. Арон провірчував дірки (Бойч., Молодість, 1949, 41);
Провертіли [батько з Кузьмою] в каменюці дірку, насипали туди якогось жовтого порошку і простягли довгий шнур (Донч., V, 1957, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провірчувати — прові́рчувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- провірчувати — див. свердлити Словник синонімів Вусика
- провірчувати — і рідко проверчувати, -ую, -уєш, недок., провертіти, -верчу, -вертиш, док., перех. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провірчувати — ПРОВІ́РЧУВАТИ і рідко ПРОВЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕРТІ́ТИ, верчу́, верти́ш, док., що. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом. Провертіли [батько з Кузьмою] в каменюці дірку, насипали туди якогось жовтого порошку і простягли довгий шнур (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах