просторікувати

I

базікати, балаболити, балабонити, баляндрасити, бевкати, белебенити, благузнити, блягузкати, бовкати, болобонити, варнякати, верзікати, верзти, верзюкати, верзякати, вернакати, зморозити, кавакати, каверзякати, карзякати, ковиртати, курзюкати, лялякати, ляпати, патякати, пащекувати, плескати, плести, просторікати, роздебендювати, розпатякувати, талабанити, талалаїти, тараторити, теревенити, тріпати (язиком), тріпатися, хляпати (язиком), цвенькати

Фразеологічні синоніми: балакати без порядку; бовкати, як дурень з дуба; бовкати, як жаба в болото; бовкати як з печі; верзти верзицю; верзти гиль-гуси; верзти дурниці; верзти казна-що; верзти на всю обихідку; верзти недоладне; верзти неподобне; верзти несусвітне (несусвтнє); верзти несусвіття; верзти нісенітниці; верзти таке, що й мухи кашляють; верзти чортзна-що; верзти, як тільки можна; вивозити язиком, мов на лопаті; вигадувати бозна-що; вигадувати таке-сяке, ніяке; вигадувати таке, що в ніякі двері не лізе; вигадувати таке, що й волосся в'яне; вигадувати таке, що купи не держиться; вигадувати таке, що й на вуха не налізе; вигадувати таке, що й собака з маслом не з'їсть; вигадувати таке, що й у борщ не кришать; вискакувати, як голий з маку; вискакувати, як козак з маку; вискакувати, як Кузьма з маку; вискакувати, як Пилип з конопель; гнати химери; гнати химороди; гнати химині кури; гнути бандигу; гнути бандигу язиком; гнути бендюлики; говорити біс-зна що; говорити біс-знає що; говорити в пересилку; говорити дурниці; говорити курям на сміх; говорити на галай-балай; говорити ні в тин ні в ворота; говорити про сеє, теє і все невпопад; говорити таке, що й у шапку не збереш; говорити, що на рот налізе; говорити, що на язик понесло; городити дурниці; городити небилиці; з хвоста хомут надівати; кулі лити; ляпати півтора людського; молоти байду; молоти казна-що; молоти неначе з білої гарячки; молоти ні в дрова ні в тріски; наговорити сім бочок арештантів; наговорити сім мішків гречаного Гаврила; наговорити сім мішків гречаної вовни; наговорити три мішки гречаної вовни і всі неповні; наколотити гороху з капустою; наплести на вербі груші; наплести на вербі груші, а на сосні яблука; на свиню хомута надівати; не в ті ворота заїжджати; нести ахінею; нести верзоти; патякати язиком; плести байдиги; плести банелюки; плести все, що слина до губи принесе; плести гала-бала; плести дурниці; плести єрунду; плести лико; плести мандрони; плести плетеники; плести смаленого дуба; плести солому солом'яну; плести таке, що й у ступі не втовчеш; плести таке, що ні пришить, ні прилатать; плести харки макогоники; плести хармани; притуляти горбатого до стіни; притуляти сліпого до тину; пускати миляну баньку; розводити андрони; розводити антимонії; розводити боби; розводити на бобах; розводити химині кури; розказувати різдвяний сон вороної кобили; розказувати сон рябої кобили; сказати, як з воза ляпнути; снувати химери; ускакувати в мак (сказати дурницю)

Примовки на дурниці: Бовть, як віл у калюжу! Бовть, як жаба в болото! Бовть, як козел у воду! Тир, зозуляста, з пір'ям здохла! Тири-ри, бабонько, я твій жених! Стринь, бринь — кічка з воза! Верзи верзище, поки верзеться! Ой гур, Марку, по ярмарку! Говорила небіжка до самої смерті та все щортзна-що. Прийшли з Борзни та чортзна-що й зверзли! Язиком зав'язав такого вузла, що й зубами не розв'яжеш. Як озветься, то й бовкне. Толкує про ялові гуси, що на псарню літають та потроху молока носять. Тринди-ринди, завтра Великдень! Торох, роди, Боже, горох! Набесідувала, наговорила: дайте жолобчистого Данила. І місячно, і зоряно, і дощ іде. Курзю, верзю, дайте на кутю гречки! Курзю, верзю, Борисихо, дай куті на гречку, а я тобі за це попасу овечку. Курзю, верзю—горох молочу! Курзю, верзю—горохова каша! Розказав Мирон рябої кобили сон. Тринди-ринди з маком борщ! Терендю-парандю та ще й завтра прийду! Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло. На Поділлю хліб по кіллю, а ковбасами хлів городять. Мели, Іване, поки вітер не стане! Плети, плети, я чув таких, як ти! Меле, хоч святих з хати винось. Держить язик далеко від розуму. У нього на вербі груші ростуть

II

див. говорити