підрубувати

Значення в інших словниках

1. підрубувати — підру́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. підрубувати — -ую, -уєш, недок., підрубати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Рубати, надрубувати знизу, при основі, корені; підсікати. 2》 гірн. Вирубувати щілину в товщі, масі породи з метою полегшення наступного видобутку. 3》 Обрубуючи, робити що-небудь коротшим. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підрубувати — ПІДРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Рубати, надрубувати знизу, при основі, корені; підсікати. Підрубував [Матвій]дерево з одного боку сокирою, а за ним ішли інші і підрізували його пилою з другого (Мирослав Ірчан). 2. гірн. Словник української мови у 20 томах
4. підрубувати — підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище. Фразеологічний словник української мови
5. підрубувати — ПІДРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Рубати, надрубувати знизу, при основі, корені; підсікати. Підрубував [Матвій] дерево з одного боку сокирою, а за ним ішли інші і підрізували його пилою з другого (Ірчан, II, 1958, 254). Словник української мови в 11 томах